Зміни до постанови № 76: оновлений порядок бронювання та підтвердження критичності підприємств

Адміністративне право

10 хвилин

Зміни до постанови
№ 76: оновлений порядок бронювання та підтвердження критичності підприємств

Клімук Анастасія

2 листопада, 2026

Всі статті

Читати статтю

Всі статті

Повернутись на головну

Що потрібно врахувати бізнесу Харківщини після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2026 року № 1328

Для підприємства, яке працює в умовах війни, збереження ключових фахівців безпосередньо впливає на можливість виконувати договори, підтримувати виробництво та забезпечувати потреби громади. Відсутність навіть одного працівника, якого неможливо оперативно замінити, може зупинити технологічний процес, затримати відновлення пошкодженого об’єкта або поставити під загрозу виконання важливого замовлення. Саме тому бронювання є складовою планування безперервної роботи бізнесу.

Для Харківщини це питання має особливе значення. Підприємства регіону продовжують працювати під час обстрілів, відновлюють виробничі потужності, зберігають робочі місця та підтримують місцеву економіку. Зміна правил визначення критичної важливості й бронювання потребує від них своєчасної підготовки документів та уважного контролю строків.

23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Вона вносить зміни, зокрема, до постанови від 27 січня 2023 року № 76, якою затверджено Порядок бронювання та Критерії і порядок визначення підприємств критично важливими.

Нововведення стосуються погодження критеріїв, розгляду звернень підприємств і рішень щодо обсягів бронювання.

«Діалог влади та бізнесу»: обговорення нових правил бронювання та підтримки
підприємств Харківщини

30 жовтня 2026 року я взяла участь у зустрічі в межах платформи «Діалог влади та бізнесу», організованій Харківською обласною військовою адміністрацією.

Захід об’єднав представників бізнесу Харківщини та органів державної влади для обговорення актуальних питань роботи підприємств в умовах воєнного стану. До обговорення долучилися народний депутат України Вікторія Кінзбурська, заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов та директор Департаменту економіки і міжнародних відносин ХОВА Іван Дудка.

Основну увагу приділили питанням бронювання працівників, забезпечення стабільного енергопостачання підприємств та можливостям державних програм підтримки бізнесу.

У межах обговорення бронювання розглянули питання щодо застосування оновлених правил, збереження чинності раніше прийнятих рішень про критичну важливість підприємств, перегляду регіональних критеріїв і підготовки звернень до ХОВА.

«Все буде добре» — такими словами розпочав свій виступ директор Департаменту економіки і міжнародних відносин ХОВА Іван Дудка.

Одним із ключових питань для присутніх представників бізнесу було те, як нові правила вплинуть на отримання та збереження статусу критично важливих підприємств.

Директор департаменту повідомив, що підприємства продовжують працювати, але мають уважно стежити за оновленням критеріїв і строками звернення, щоб своєчасно підтвердити свій статус.

Далі розглянемо основні зміни, внесені постановою № 1328, та практичні питання, які обговорювали під час зустрічі.

Оновлення критеріїв критичної важливості: повноваження ХОВА
та роль Координаційного центру

Постановою № 1328 утворено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України. Він узгоджує відповідні критерії, опрацьовує звернення державних органів та надає рекомендації і пропозиції щодо критичності підприємств і збільшення обсягів бронювання.

За оновленим підпунктом 4 пункту 2 Критеріїв та порядку галузеві й регіональні критерії узгоджуються з Координаційним центром, про що зазначається в його листі-узгодженні.

Раніше ця норма передбачала погодження з Мінекономіки та Міноборони. Водночас говорити, що новий орган повністю перебрав на себе всі повноваження цих міністерств, було б неточно: змінився механізм погодження та координації, а остаточні рішення у передбачених випадках продовжують приймати уповноважені державні органи.

Пункт 2 постанови № 1328 зобов’язує відповідні органи, зокрема обласні військові адміністрації, у десятиденний строк з дня набрання нею чинності забезпечити перегляд та узгодження критеріїв, а за результатами перегляду — аналіз відповідності підприємств таким критеріям.

Отже, для бізнесу Харківської області важливо відстежувати затвердження й набрання чинності оновленими регіональними критеріями.

Під час «Діалогу влади та бізнесу» Іван Дудка повідомив, що оновлені критерії ХОВА вже розроблено і вони проходять процедуру погодження. За його словами, суттєвих змін у них не передбачається.

Наразі очікуємо на затвердження та оприлюднення оновлених критеріїв ХОВА. Саме остаточна редакція дозволить оцінити, які зміни потрібно врахувати підприємствам під час підготовки документів.

Хто прийматиме рішення
про надання статусу критично важливого підприємства?

Повноваження обласних військових адміністрацій щодо визначення підприємств критично важливими зберігаються в межах компетенції, встановленої пунктом 4 Критеріїв та порядку. Водночас нова редакція пункту 6 Критеріїв та порядку передбачає попереднє звернення уповноваженого органу до Координаційного центру за рекомендаціями та пропозиціями, з урахуванням яких приймається остаточне рішення.

Абзац 1 пункту 4 Критеріїв та порядку конкретизує, які підприємства можуть бути визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Йдеться про підприємства, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких у зв’язку з мобілізацією працівників завдасть шкоди обороноздатності держави, функціонуванню критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави.

Детальний перелік сфер діяльності визначений у пункті 4 Критеріїв та порядку.

Крім того, самої належності до однієї з перелічених сфер недостатньо для отримання статусу критичної важливості. Підприємство має обґрунтувати своє значення та підтвердити відповідність установленим критеріям. Усі показники й обставини, на які воно посилається, повинні підтверджуватися відповідними документами, що додаються до звернення.

Оновлена редакція пункту 4 також розмежовує повноваження обласних військових адміністрацій та центральних органів влади. ХОВА може визначати критично важливими підприємства комунальної форми власності, а також розташовані в області підприємства, які працюють у визначених сферах, зокрема промисловості, будівництва, агропромислового виробництва, торгівлі, транспорту та логістики.

Водночас інформаційні технології, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок до цього переліку сфер не включені. Тому для некомунальних підприємств цих галузей необхідно перевірити можливість звернення до відповідного центрального органу влади.

Розгляд звернень підприємств: основні етапи та строки отримання і підтвердження статусу критичної важливості

Одна з найважливіших практичних змін — багатоступенева процедура розгляду документів.

За новою редакцією пункту 6 Критеріїв та порядку звернення проходить первинний розгляд уповноваженим органом, опрацювання Координаційним центром і завершальний етап прийняття рішення. Для підприємств, які звертаються до ХОВА, це означає необхідність планувати подання звернення завчасно.

1. Перший етап — не більш як сім робочих днів з дня отримання звернення.

У цей строк уповноважений орган розглядає матеріали з метою перевірки відповідності підприємства критеріям та за результатами розгляду звертається до Координаційного центру.

2. Другий етап — не більше одного календарного місяця з дня отримання Координаційним центром звернення державного органу.

Протягом цього строку Центр надає рекомендації та пропозиції. Важливо, що постанова передбачає саме поняття календарного місяця, а не фіксованого строку у 30 днів.

3. Третій етап — не більш як три робочі дні з дня отримання рекомендацій та пропозицій Центру.

Уповноважений орган із їх урахуванням приймає рішення про визначення підприємства критично важливим або повідомляє листом про відмову з обґрунтуванням невідповідності критеріям. Таким чином, Координаційний центр бере участь в оцінюванні, але його рекомендації не підміняють остаточного рішення належного органу.

Процедура підтвердження статусу критично важливого підприємства передбачена пунктом 8 Критеріїв та порядку. Він прямо встановлює, що рішення про підтвердження статусу приймається за процедурою, визначеною пунктом 6.

Тому описані вище етапи та строки розгляду застосовуються як до первинного отримання статусу, так і до його підтвердження.

Практично доцільно починати підготовку документів та планувати подання звернення приблизно за два місяці до завершення чинного статусу, а за складних обставин — раніше. Запас часу необхідний для збору документів, перевірки показників, підготовки обґрунтованого звернення та проходження всіх етапів розгляду.

Чи передбачена можливість прискореного розгляду?

Пункт 9 Положення про Координаційний центр передбачає також невідкладний розгляд: за обґрунтованої потреби державний орган може звернутися з відповідним проханням, і тоді рекомендації та пропозиції надаються не більш як за сім робочих днів.

Це можливість, яку варто прописувати при зверненні до ХОВА за наявності підтверджених підстав, проте вона не є автоматичним прискоренням для кожного підприємства, у якого закінчується статус критичної важливості.

Подання документів саме собою не продовжує чинне розпорядження про статус критично важливого підприємства чи відстрочки працівників. Тому підприємству потрібно контролювати як дату завершення статусу критично важливого підприємства, так і строки конкретних бронювань.

Що буде з уже чинними статусами критично важливих підприємств?

Прийняття постанови № 1328 не означає автоматичного припинення всіх раніше наданих статусів.

Підпункт 1 пункту 3 постанови передбачає збереження чинності рішень протягом строку, на який їх прийнято, за винятком рішень, скасованих у зв’язку з переглядом критеріїв. Тому масово подавати нові заяви лише через сам факт прийняття цієї постанови не потрібно. Водночас перехідні положення передбачають аналіз відповідності підприємств переглянутим критеріям.

Якщо критерій, на підставі якого підприємство було визнано критично важливим для галузі національної економіки або потреб територіальної громади, виключено, постанова вимагає скасувати відповідне рішення про критичну важливість. Тож збереження статусу потрібно оцінювати з огляду на конкретну підставу його отримання.

Перевірку підприємств здійснює той орган, який першочергово надав їм статус критичності. Якщо рішення не скасоване, воно продовжує діяти в межах установленого строку.

Строк дії статусу критично важливого підприємства завершується до кінця року: як діяти?

Підприємствам, у яких строк критичності завершується в грудні 2026 року, відкладати підготовку до оприлюднення нових регіональних критеріїв ризиковано, оскільки часу для проходження оновленої процедури вже небагато.

Насамперед слід установити точну дату завершення рішення й перевірити підстави, за якими статус отримано або підтверджено.

За роз’ясненнями представників ХОВА під час зустрічі, чинні регіональні критерії продовжують застосовуватися до їх належної зміни або скасування.

Тому підприємствам рекомендували готувати документи та звертатися до адміністрації вже зараз. Водночас подання за чинними на день звернення критеріями не слід сприймати як гарантію, що під час подальшого розгляду не знадобиться врахувати нове регулювання.

Доцільно перевірити актуальність фінансових і кадрових даних, підтвердження подання податкової звітності, документи про відповідність обраним критеріям та зміст обґрунтування.

Якщо існує ризик перерви в роботі критично важливих процесів, його варто викласти конкретно й документально для оцінки можливості невідкладного розгляду.

Оновлення критеріїв та щорічне підтвердження статусу — різні питання.

Навіть якщо чинне розпорядження зберегло силу після перегляду критеріїв, завершення зазначеного в ньому строку потребує своєчасного проходження процедури підтвердження.

Бронювання до 100% працівників для підприємств на територіях можливих та активних бойових дій

Для підприємств, що провадять діяльність на територіях можливих та активних бойових дій, збережено можливість бронювання до 100% працівників.

Для підприємств Харківщини принципове значення має пункт 8¹ Порядку бронювання. Він передбачає можливість бронювання до 100 відсотків військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств та установ, які розташовані й фактично працюють на визначених територіях можливих або активних бойових дій, щодо яких у відповідному Переліку не встановлено дати припинення можливості або завершення бойових дій.

Харківська міська територіальна громада належить до територій можливих бойових дій за Переліком, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Для інших громад області належність до відповідної категорії необхідно встановлювати окремо. Важливими є і місцезнаходження підприємства, і фактичне провадження діяльності на відповідній території.

Постанова № 1328 не виключає та не змінює пункт 8¹.

За інформацією, озвученою під час зустрічі, ХОВА відстоювала збереження цієї можливості для бізнесу, що здійснює діяльність на територіях можливих бойових дій, і відповідна норма залишилася в остаточному регулюванні.

Для підприємств, які працюють поруч із зоною бойових дій, це важливий інструмент підтримання виробничих процесів.

Що змінилося для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів?

Збереження цієї норми має особливе значення для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, для яких постановою № 1328 зменшено граничний обсяг бронювання зі 100 до 95 відсотків військовозобов’язаних працівників.

Якщо такі підприємства мають статус критично важливих, розташовані та фактично провадять діяльність на територіях можливих або активних бойових дій, вони можуть звернутися щодо встановлення ліміту бронювання до 100 відсотків на підставі пункту 8¹ Порядку.

Обов’язковою умовою є включення відповідної території до Переліку Мінрозвитку без визначеної дати припинення можливості або завершення бойових дій.

Отже, попри зменшення галузевого ліміту, для підприємств, які відповідають цим територіальним умовам, зберігається можливість бронювання всіх військовозобов’язаних працівників із дотриманням установленої процедури.

За пунктом 8¹ державний орган, який визначив підприємство критично важливим, подає через Портал Дія повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку на підставі звернення відповідної обласної військової адміністрації. У зверненні зазначаються ліміт та загальна кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Збільшення ліміту
бронювання за участю Координаційного
центру: процедура та
строки виконання рішень

Окремо діє загальний механізм збільшення обсягів бронювання понад 50 відсотків за абзацом другим пункту 8 Порядку.

За оновленою нормою рішення приймає відповідний державний орган з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру. Обґрунтовані пропозиції до Центру подає цей державний орган.

Зростає значення належного ведення військового обліку.

Систематичні порушення керівником відповідних вимог, зокрема два і більше документально підтверджених факти протягом останніх 12 місяців та/або притягнення до адміністративної відповідальності за їх вчинення, названо серед підстав для відмови Центру в розгляді пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання.

Новий пункт 9¹ встановлює для зазначених у ньому рішень строк дії не більше одного року та обов’язок здійснити бронювання протягом десяти робочих днів після подання повідомлення про зміну ліміту.

Якщо бронювання не здійснено в цей строк, відповідне рішення втрачає чинність. Після завершення строку рішення передбачено заходи щодо анулювання наданих відстрочок протягом п’яти робочих днів.

Тому підприємствам варто уважно перевіряти підстави та строки дії рішень про збільшення ліміту бронювання, а також своєчасно виконувати передбачені процедурою дії. Контроль цих строків допоможе уникнути втрати можливості скористатися збільшеним лімітом.

Правовий супровід підприємств: від перевірки критеріїв до бронювання працівників

У новій процедурі отримання статусу критично важливого підприємства якість обґрунтування звернення безпосередньо впливає на можливість його своєчасного розгляду.

У зверненні варто показати, яку діяльність здійснює підприємство, чому вона важлива для держави або громади, яким критеріям воно відповідає та якими документами це підтверджується.

Адвокатське об’єднання «Саламаха та партнери» забезпечує комплексний правовий супровід отримання й підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівників, а також збільшення ліміту бронювання.

Ми аналізуємо діяльність і документи підприємства, перевіряємо відповідність загальнодержавним, регіональним та галузевим критеріям, визначаємо належний орган звернення та формуємо пакет підтверджувальних документів. Наша робота включає підготовку обґрунтованого звернення, супровід його розгляду, опрацювання запитів та зауважень, а також правову підтримку питань збільшення ліміту й подальшого бронювання.

Завчасна підготовка дозволяє виявити проблемні питання до подання документів і зменшити ризик перерви між завершенням чинного статусу та прийняттям нового рішення.

Для бізнесу Харківщини зараз важливо поєднати контроль за оновленням критеріїв із практичними діями. Перевірити строки, підтвердити свої показники та подати належно підготовлені документи — це внесок у збереження команди й безперервну роботу підприємства.

Автор статті

Клімук Анастасія

Адвокатка, радниця Salamakha & Partners

Поділитись статтею