Робота бізнесу під час повітряної тривоги: нові правила за постановою КМУ № 1092

Адміністративне право

13 хвилин

Робота бізнесу під час повітряної тривоги: нові правила за постановою
КМУ № 1092

Сергій Петренко та Катерина Полежаєва

2 листопада, 2026

Всі статті

Читати статтю

Всі статті

Повернутись на головну

‍Загальна інформація

Чи може магазин продовжувати обслуговувати покупців під час повітряної тривоги? Чи обов’язково підприємству мати власне укриття? Що робити роботодавцю, якщо працівник відмовляється переходити в безпечне місце? І яку відповідальність нестиме керівник, якщо під час тривоги постраждають люди?

Ці питання набули особливої актуальності після ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови № 1092 від 4 вересня 2026 року «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». Документ запровадив диференціацію повітряних тривог за рівнем загрози та визначив умови, за яких суб’єкти господарювання можуть продовжувати роботу під час дронової небезпеки.

Водночас нові правила поставили перед бізнесом низку практичних завдань: від забезпечення укриттів і належного оповіщення до оформлення внутрішніх документів та розподілу відповідальності між роботодавцем, орендодавцем і працівниками.

Розглянемо, що саме змінилося, як підприємствам підготуватися до завершення перехідного періоду та на які юридичні ризики варто звернути особливу увагу.

Які обов’язки у сфері цивільного захисту має бізнес?

Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — суб’єкти господарювання) у сфері цивільного захисту, серед іншого, віднесено:

—  забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання;
—  забезпечення засобами колективного захисту всіх своїх працівників та інших категорій населення: відвідувачів — для об’єктів та місць із масовим перебуванням людей; учасників освітнього процесу — для закладів освіти; пацієнтів (у стаціонарах) — для закладів охорони здоров’я; вихованців (підопічних) — для інтернатних установ соціального захисту населення;
—  розміщення інформації, у тому числі у доступній для осіб із порушеннями зору та слуху формі, про заходи безпеки та відповідну поведінку працівників і населення у разі виникнення пожеж, інших небезпечних подій та надзвичайних ситуацій на об’єктах із масовим перебуванням людей, інших об’єктах нерухомого майна, що перебувають у їхній власності чи користуванні (крім суб’єктів господарювання, які займаються індивідуальною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю);
—  організація та здійснення заходів з евакуації своїх працівників (персоналу) та майна, а також населення, яке перебуває в межах території суб’єкта господарювання та потрапило в зону дії небезпечних чинників надзвичайної ситуації (небезпечної події).

Постанова КМУ № 1092 від 04.09.2026 деталізувала порядок роботи підприємств під час повітряних тривог, а також запровадила додаткові вимоги до організації захисту персоналу та відвідувачів.

Червоний і жовтий рівні повітряної тривоги: у чому різниця?

Однією з ключових новацій, запроваджених Постановою, є диференціація сигналу «Повітряна тривога» на два рівні залежно від типу загрози.

1. Червоний рівень — ракетна, ракетно-дронова загроза або масована дронова загроза.

Тривалість сигналу «Повітряна тривога» — 1 хвилина.

Під час сигналу червоного рівня робота суб’єкта господарювання зупиняється, усі працівники та відвідувачі мають перейти до укриттів.

2. Жовтий рівень — дронова загроза.

Тривалість сигналу «Повітряна тривога» — 30 секунд.

У разі встановлення жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання незалежно від форми власності можуть провадити діяльність у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів, або у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які є спорудами подвійного призначення або у складі яких наявний безпечний простір.

Наголошуємо: під час повітряної тривоги червоного рівня робота суб’єкта господарювання має бути зупинена.

Не слід ототожнювати повітряну тривогу червоного рівня з перехідним періодом, який Постанова передбачає для підприємств без облаштованого укриття.

Перехідний період: як бізнесу працювати без укриття
до 4 грудня 2026 року?

Оскільки облаштування укриття вимагає від бізнесу значних організаційних та фінансових заходів, Постанова встановила перехідний період. Підпункт 2 пункту 1 Постанови дозволяє бізнесу без тимчасового або постійного укриття працювати під час жовтого рівня загрози за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але максимум протягом трьох місяців із набрання Постановою чинності, тобто до 4 грудня 2026 року.

Наразі між представниками бізнес-асоціацій та урядом тривають дискусії щодо продовження дії перехідного періоду. Згідно з анонсами у ЗМІ, уряд готовий піти на компроміс та продовжити перехідний період, але таке рішення має бути оформлене відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Як оформити погодження трудового колективу?

Окреме питання — як оформити погодження трудового колективу, якщо підприємство користується перехідним правилом і хоче тимчасово працювати за жовтого рівня без облаштованого укриття. Постанова КМУ № 1092 від 04.09.2026 цього не пояснює. У ній немає ані форми погодження, ані процедури його отримання.

Тому найкращий практичний варіант — провести загальні збори трудового колективу та оформити прийняте рішення протоколом та/або відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Працівників слід повідомити про питання, яке розглядатиметься, провести голосування та зафіксувати його результат.

У протоколі варто зазначити:
‍
—  кількість працівників, які взяли участь у зборах;
—  питання, яке поставлено на голосування;
—  результати голосування;
—  рішення трудового колективу про погодження продовження діяльності підприємства за жовтого рівня загрози за відсутності тимчасового або постійного укриття та строк такого погодження в межах перехідного періоду.

Саме такий протокол буде підтвердженням того, що роботодавець отримав передбачене Постановою № 1092 погодження трудового колективу. Після завершення перехідного періоду для продовження роботи бізнес має забезпечити належний захист працівників і відвідувачів. Самої згоди трудового колективу вже буде недостатньо. Після завершення цього періоду під час повітряної тривоги жовтого рівня підприємство зобов’язане забезпечити захист персоналу, інакше робота під час тривоги припиняється.

Робота під час жовтого рівня: що зміниться з 4 грудня 2026 року?

4 грудня 2026 року завершується перехідний період для бізнесу, що працює під час жовтого рівня загрози без облаштованого укриття.

Для забезпечення безпеки персоналу та відвідувачів вимагається наявність хоча б одного з таких об’єктів:

—  захисної споруди;
—  тимчасового або постійного укриття для працівників та відвідувачів;
—  споруди подвійного призначення;
—  безпечного простору у складі приміщення, будівлі чи споруди.

‍

Захисні споруди, постійні та тимчасові укриття

Підприємство може продовжувати діяльність, якщо в будівлі або на прилеглій території є захисна споруда, постійне чи тимчасове укриття для персоналу та відвідувачів. Також допускається робота у спорудах подвійного призначення, які можуть використовуватися для захисту людей.

Для основних приміщень захисних споруд у громадських будівлях передбачена норма площі щонайменше 0,6 кв. м на одну особу.

Один із можливих способів облаштування захисту — встановлення посиленого укриття відповідно до постанови КМУ № 1286 від 15 жовтня 2026 року.

Для проєктування захисних споруд та споруд подвійного призначення пункт 5.5 ДБН В.2.2-5:2023 передбачає радіус пішохідної доступності 300 м для багатоповерхової, підвищеної та висотної забудови й 500 м для середньоповерхової та малоповерхової забудови.

Окремо встановлено 300 м для суб’єктів відповідних категорій цивільного захисту та не більше 500 м для інших суб’єктів.

Відстань для конкретного підприємства потрібно визначати з урахуванням усіх застосовних критеріїв, зокрема місцевості, рельєфу та положень містобудівної документації.

Безпечний простір у будівлі

При цьому бізнес не обов’язково має будувати окреме укриття. Відповідно до Постанови, у передбачених законодавством випадках підприємство може облаштувати безпечний простір безпосередньо в будівлі.

Безпечний простір — найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах, які облаштовуються в межах реалізованих об’ємно-планувальних рішень у спосіб, що дає можливість захистити персонал та відвідувачів суб’єкта господарювання від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (в кілопаскалях), визначеного Міністерством оборони разом із Генеральним штабом Збройних Сил, на підставі проведених такими балансоутримувачами розрахунків.

Про наявність безпечного простору балансоутримувач або суб’єкти господарювання незалежно від форми власності декларують шляхом інформування відвідувачів та персоналу.

‍

Укриття поблизу підприємства

Ще одним можливим рішенням є використання доступного укриття поряд із місцем роботи.

Радіуси пішохідної доступності:

— до 300 метрів — у багатоповерховій забудові;
— до 500 метрів — у малоповерховій забудові.

Водночас важливо перевірити місткість укриття з урахуванням максимальної кількості працівників і відвідувачів, зокрема у вихідні та святкові дні.

Підприємству також доцільно письмово погодити можливість користування укриттям із його балансоутримувачем.

Вимоги до інформування та оповіщення працівників і відвідувачів

Законодавство покладає на суб’єкта господарювання обов’язок щодо організації та здійснення заходів цивільного захисту, зокрема забезпечення виконання заходів з організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, а також організації заходів з евакуації та укриття. Вимоги поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форми власності. Зокрема, йдеться про магазини, торговельні центри, офіси, виробничі підприємства та ФОП із найманими працівниками.

Балансоутримувачі й суб’єкти господарювання мають розмістити на входах, зовнішніх стінах або огорожах таблички розміром 100 × 60 см із відповідним написом:

—  «Об’єкт забезпечений укриттям»;
—  «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
—  «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Також необхідно визначити порядок дій персоналу та забезпечити доведення сигналу повітряної тривоги до працівників і відвідувачів.

Вимоги до технічних засобів оповіщення додатково визначають пункт 6 частини 2 та частина 3 статті 30 Кодексу цивільного захисту України, а також пункти 16 і 25 Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 27 вересня 2017 року, зокрема щодо:

—  встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло;
—  обладнання підприємств засобами оповіщення та інформування;
—  створення об’єктової системи оповіщення на визначених законодавством об’єктах;
—  підтримання обладнання в готовності.

Бізнесу доцільно перевірити охоплення всіх приміщень і території сигналом, працездатність обладнання та призначення відповідальних осіб.

Чи відповідає керівник, якщо працівник або відвідувач відмовився перейти до укриття?

При цьому обов’язок суб’єкта господарювання забезпечити захист та укриття працівників не слід ототожнювати з обов’язком керівника особисто забезпечити фізичне переміщення кожного працівника або відвідувача до укриття. Норми законодавства про цивільний захист покладають на суб’єкта господарювання передусім організаційний обов’язок — створити реальну можливість для своєчасного реагування осіб на небезпеку та їх переходу до безпечного місця.

Керівник не має права примусово переміщувати повнолітніх громадян до укриттів. Якщо особа свідомо вирішила залишитися, відповідальність керівника не настає за умови виконання ним усіх організаційних заходів. Оцінка дій посадової особи здійснюється з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку між її діями та наслідками.

Тому сам факт того, що окрема особа після належного оповіщення та створення їй реальної можливості пройти до укриття свідомо вирішила залишитися у приміщенні або в іншому небезпечному місці, не може автоматично означати невиконання керівником обов’язків у сфері цивільного захисту.

У зв’язку з цим питання про відповідальність такого керівника у разі травмування або загибелі особи під час повітряної тривоги повинно вирішуватися не лише виходячи з факту настання тяжких наслідків, а насамперед з урахуванням повноти виконання покладених на нього обов’язків та наявності причинного зв’язку між можливим порушенням цих обов’язків і такими наслідками.

Хто відповідає за дотримання
вимог Постанови № 1092
в орендованому приміщенні?

За пунктом 2-1 частини 1 статті 20 Кодексу суб’єкт господарювання забезпечує колективним захистом усіх своїх працівників, а на об’єктах і в місцях масового перебування людей — також відвідувачів.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» покладає обов’язки щодо належних умов праці на роботодавця.

Тому орендареві та орендодавцеві потрібно погодити, хто забезпечує доступ до місця захисту, управляє спільними проходами й системою оповіщення, виконує роботи та несе витрати.

Для пожежної безпеки визначення прав, обов’язків і відповідальності в договорі оренди прямо вимагає частина 12 статті 55 Кодексу.

Домовленість сторін має враховувати їхні фактичні можливості та законодавчі обов’язки, які продовжують діяти незалежно від тексту договору.

Які локальні документи рекомендуємо розробити підприємству?

Для належної організації роботи під час повітряної тривоги та документального підтвердження виконання вимог законодавства рекомендуємо розробити такі локальні документи:

1. Наказ про порядок роботи під час повітряної тривоги.

У ньому необхідно передбачити окремі алгоритми для червоного та жовтого рівнів загрози.

При червоному рівні — зупинення роботи та перехід до укриття, при жовтому — дії залежно від наявності укриття.

2. Інструкцію для персоналу та порядок дій щодо відвідувачів.

3. Документи про проведення інструктажів і тренувань з евакуації до укриття.

Проведення інструктажів і тренувань необхідно фіксувати у відповідних журналах.

4. На перехідний період — протокол загальних зборів трудового колективу.

5. З 04.12.2026, якщо укриття немає, — наказ про зупинення роботи при жовтому рівні загрози.

Відповідальність та ризики за невиконання вимог Постанови № 1092

Текст постанови КМУ № 1092 від 04.09.2026 не містить положень щодо конкретного виду відповідальності за порушення її вимог чи за відсутність безпечного простору або укриття.

Проте невиконання вимог цієї Постанови (особливо після завершення перехідного періоду 4 грудня 2026 року), залежно від конкретних обставин, тягне за собою відповідальність за загальними нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу України (ККУ) у сфері цивільного захисту та охорони праці.

1. Адміністративна відповідальність (штрафи ДСНС)

Якщо контролюючі органи під час перевірки виявлять порушення (наприклад, відсутність обов’язкових інформаційних табличок 100 × 60 см на входах, порушення правил оповіщення або ігнорування приписів), застосовуються штрафи за статтею 175-3 КУпАП:

—  1 700–3 400 грн — за незабезпечення безперешкодного доступу до споруд цивільного захисту у передбачених законом випадках;
—  2 550–5 100 грн — за порушення умов утримання чи експлуатації укриттів, що призвело до їх неготовності;
—  5 100–8 500 грн — за повторне порушення протягом року.

Також можливий адміністративний штраф від 1 700 до 3 400 грн за загальне невиконання законних приписів чи розпоряджень посадових осіб ДСНС.

Відсутність у підприємства власного укриття сама по собі не становить склад статті 175-3 КУпАП.

2. Призупинення діяльності через суд

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, порушення вимог законодавства у сфері техногенної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров’ю людей (наприклад, продовження роботи під час тривог без належного безпечного простору після 4 грудня), можуть стати підставою для призупинення діяльності за зверненням Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідно до частини 2 статті 68 та статті 70 Кодексу.

3. Кримінальна відповідальність

Якщо підприємство продовжує функціонувати з порушенням вимог безпеки і під час повітряної тривоги (внаслідок прильоту чи уламків) отримають травми або загинуть люди, керівництво чи відповідальні особи нестимуть кримінальну відповідальність:

— Стаття 271 ККУ (Порушення вимог законодавства про охорону праці) — якщо постраждали працівники компанії. Карається штрафом, виправними роботами або обмеженням чи позбавленням волі (до 7–8 років у разі загибелі людей).
— Стаття 367 ККУ (Службова недбалість) — якщо невиконання посадовою особою вимог цивільного захисту призвело до тяжких наслідків.

Висновок

Постанова КМУ № 1092 від 4 вересня 2026 року встановила нові умови роботи суб’єктів господарювання під час повітряних тривог. Зокрема, передбачила можливість продовження діяльності під час жовтого рівня загрози за наявності належних умов захисту працівників і відвідувачів.

Водночас підприємствам необхідно врахувати завершення перехідного періоду, вимоги до укриттів і безпечних просторів, організації оповіщення та документального оформлення внутрішніх процедур.

Тому бізнесу варто завчасно перевірити готовність приміщень, визначити порядок дій для кожного рівня загрози, оформити необхідні локальні документи та забезпечити належне інформування працівників і відвідувачів.

Це дозволить організувати роботу підприємства відповідно до нових вимог, забезпечити належний захист людей та мінімізувати юридичні ризики, пов’язані з їх невиконанням.

Автор статті

Сергій Петренко та Катерина Полежаєва

Радник, адвокат та юристка Salamakha & Partners

Поділитись статтею