Викликають на допит: що потрібно знати, якщо ви свідок або керівник компанії
Загальна інформація
Отримання повістки на допит для підприємця, директора компанії чи звичайного працівника часто стає неприємною несподіванкою. Саме слово «допит» у багатьох одразу викликає страх і думку, що людину вже вважають винною. Насправді це не так. Виклик на допит ще не означає, що особа вчинила кримінальне правопорушення або навіть перебуває під підозрою. У кримінальних провадженнях досить часто допитують керівників підприємств, бухгалтерів, фінансових директорів, менеджерів та інших працівників. При цьому вони можуть бути свідками, оскільки їм відомі певні обставини, які цікавлять слідство. Відповідно до ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і яка викликана для давання показань. Однак ставитися до такого виклику безтурботно також не варто. Під час допиту людина повідомляє інформацію, яка може бути використана у кримінальному провадженні. Тому краще заздалегідь розібратися у своїх правах, зрозуміти, чого саме хоче слідчий, і лише після цього надавати відповіді.
Алгоритм дій має
бути наступним:
① Спочатку потрібно з'ясувати свій процесуальний статус
Перше, що потрібно зробити після отримання повістки, – уважно її прочитати. Необхідно зрозуміти, хто викликає особу, у якому кримінальному провадженні, на яку дату і час, а головне – у якому процесуальному статусі.
Найчастіше особу можуть викликати як свідка. Відповідно до ст. 65 КПК України свідком є людина, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що мають значення для кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.
Інша ситуація виникає тоді, коли особа має статус підозрюваного. Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276–279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, але його не вручено через невстановлення місцезнаходження особи за умови вжиття передбачених законом заходів для вручення. Тому сам факт виклику на допит не означає наявності статусу підозрюваного. Це принципова різниця, яку не варто ігнорувати.
② Чим відрізняється допит свідка від допиту підозрюваного
Свідок і підозрюваний мають різний процесуальний статус, а тому й різні права та обов'язки.
Свідок не є стороною захисту чи обвинувачення. Його завдання полягає в тому, щоб повідомити відомі йому обставини кримінального провадження. При цьому ст. 66 КПК України передбачає право свідка знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується, а також користуватися під час давання показань правовою допомогою адвоката.
Підозрюваний перебуває в іншому становищі. Йому вже повідомлено про підозру або він набув такого статусу з інших підстав, передбачених ст. 42 КПК України. Підозрюваний має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, мати захисника, спілкуватися з ним конфіденційно, брати участь у процесуальних діях та відмовитися відповідати на запитання.
Тому перед допитом не варто робити висновок про свою винуватість лише через те, що вас викликали до слідчого. Насамперед потрібно зрозуміти свій реальний процесуальний статус.
③ Чи можна не відповідати на окремі запитання
Стаття 63 Конституції України встановлює, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Ця норма є важливою гарантією людини під час кримінального провадження. КПК України також передбачає відповідні гарантії. Свідок має право відмовитися від давання показань щодо себе, своїх близьких родичів та членів сім'ї у випадках, передбачених законом. Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 42 КПК України має право не говорити нічого з приводу підозри проти нього або в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання. Тому людина не повинна вигадувати відповідь лише для того, щоб щось сказати. Якщо вона не пам'ятає певної події, краще прямо сказати про це. Так само не варто робити припущення щодо обставин, яких особа насправді не знає. Водночас потрібно пам'ятати, що закон передбачає відповідальність свідка за завідомо неправдиві показання та за відмову від давання показань, крім випадків, передбачених КПК України. Це прямо встановлено ст. 67 КПК України.
④ Чи варто йти на допит з адвокатом
На практиці люди нерідко думають, що адвокат потрібен тільки тоді, коли вже є підозра. Це не зовсім правильний підхід. Стаття 66 КПК України прямо передбачає право свідка користуватися правовою допомогою адвоката під час давання показань та участі в інших процесуальних діях. Тобто свідок також може прийти на допит разом з адвокатом. Для підозрюваного право на захист є ще більш важливим. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника та зустріч із ним до першого допиту, а також на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій.
Особливо важливо це для керівників та працівників підприємств. Під час розслідування господарських або фінансових правопорушень слідчого можуть цікавити договори, платежі, бухгалтерські документи, службове листування та рішення керівництва. Людина може не мати наміру приховувати інформацію, але через хвилювання або неправильне формулювання відповіді сказати більше, ніж хотіла. Саме тому консультація з адвокатом перед допитом часто є розумним кроком навіть тоді, коли людина впевнена, що їй немає чого приховувати.
⑤ Як підготуватися до допиту
Підготовка до допиту не означає, що потрібно придумувати якусь спеціальну версію подій. Її мета зовсім інша – допомогти людині спокійно згадати факти та не заплутатися у відповідях.
Перед допитом варто:
— уважно прочитати повістку
— з'ясувати свій процесуальний статус
— звернути увагу на номер кримінального провадження
— пригадати події, про які можуть запитувати
— відновити для себе послідовність подій
— переглянути документи, з якими людина безпосередньо працювала
— за необхідності проконсультуватися з адвокатом
— не робити припущень щодо того, чого людина насправді не знає
Якщо питання стосується конкретного документа, договору або фінансової операції, не потрібно намагатися відповідати навмання. Якщо людина не пам'ятає обставин, цілком нормально сказати, що вона їх не пам'ятає. Головне правило тут просте – говорити лише те, що людина дійсно знає.
⑥ Яких помилок найчастіше припускаються керівники та працівники компаній
Однією з найпоширеніших помилок є бажання відповісти на кожне питання. Людина хвилюється, тому починає пояснювати навіть те, про що її фактично не запитували. У результаті розмова стає довшою, а разом із цим з'являється більше можливостей сказати щось неточно.
Друга помилка – припущення. Наприклад, людина не пам'ятає, хто саме підписав документ, але говорить «напевно, це був директор». Така відповідь уже може бути сприйнята як повідомлення конкретного факту, хоча насправді це лише припущення.
Третя проблема – неуважне ставлення до протоколу допиту. Після завершення допиту не варто автоматично підписувати документ, не прочитавши його. Необхідно перевірити, чи правильно записані відповіді, прізвища, дати, назви документів та інші важливі обставини.
Ще одна помилка – відмова від консультації адвоката лише тому, що людина вважає себе невинною. Невинуватість і необхідність правової допомоги – це різні речі. Адвокат потрібен не тільки для захисту від обвинувачення, а й для того, щоб людина правильно реалізувала свої процесуальні права.
⑦ На що звернути увагу безпосередньо під час допиту
Допит проводиться за правилами, встановленими ст. 224 КПК України. Під час допиту слід уважно слухати питання та відповідати саме на те, про що запитують.
Якщо питання незрозуміле, його можна попросити повторити або уточнити. Не потрібно поспішати з відповіддю. Краще зробити паузу і сформулювати думку спокійно.
Також не варто самостійно переходити до розповіді про обставини, які не стосуються поставленого питання. Особливо це важливо тоді, коли йдеться про фінансові операції, службові рішення, діяльність підприємства або взаємовідносини з іншими особами.
Окрему увагу потрібно приділити протоколу. Після закінчення допиту його необхідно уважно прочитати. Якщо відповідь записана неправильно, пропущена важлива інформація або зміст слів передано не так, як вони були сказані, потрібно звернути на це увагу та вимагати виправлення відповідних неточностей у встановленому законом порядку.
Висновок
Отже, отримання повістки на допит саме по собі не означає, що людина є винною чи навіть підозрюваною. У багатьох випадках керівники підприємств, бухгалтери, менеджери та інші працівники викликаються як свідки, оскільки можуть знати певні обставини кримінального провадження. Разом з тим до допиту потрібно ставитися серйозно. Найперше слід з'ясувати свій процесуальний статус, уважно прочитати повістку та зрозуміти, з якого приводу особу викликають. Свідок має передбачені ст. 66 КПК України права, зокрема право знати, у зв'язку з чим він допитується, та право користуватися правовою допомогою адвоката. Підозрюваний має значно ширший перелік прав, передбачений ст. 42 КПК України. Не менш важливо пам'ятати про ст. 63 Конституції України, яка гарантує право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Тому найкраща поведінка під час допиту – не панікувати, не намагатися вгадувати відповіді та не говорити зайвого. Потрібно спокійно відповідати на поставлені питання, повідомляти тільки достовірну інформацію та користуватися своїми процесуальними правами. Для особи, яка вперше стикається з кримінальним провадженням, попередня консультація з адвокатом може допомогти краще зрозуміти ситуацію та уникнути непотрібних помилок.
Викликають на допит: що потрібно знати, якщо ви свідок або керівник компанії
Отримання повістки на допит для підприємця, директора компанії чи звичайного працівника часто стає неприємною несподіванкою. Саме слово «допит» у багатьох одразу викликає страх і думку....
.avif)
.avif)
