Salamakha

Господарське право

8 хвилин

Контрагент не платить
за договором: як
стягнути заборгованість
і не втратити час

Анастасія Шишенко

28 жовтня, 2026

Всі статті

Читати статтю

Всі статті

Повернутись на головну

‍Загальна інформація

Підписаний договір ще не гарантує, що гроші вчасно надійдуть на рахунок. Товар поставлено, роботи виконано, послуги надано, але оплата затримується. Спочатку контрагент просить зачекати кілька днів, потім посилається на фінансові труднощі, а згодом узагалі перестає відповідати на дзвінки.

Для кредитора це вже не просто прострочений платіж, а ризик втратити обігові кошти та самому не виконати зобов’язання перед партнерами.

Найгірша стратегія в такій ситуації — безкінечно чекати. Обіцянки заплатити «наступного тижня» не повертають грошей. Тим часом боржник може накопичувати нові борги, втрачати платоспроможність або відчужувати майно. А кредитор — втрачати час і можливості для ефективного стягнення заборгованості.

Що робити, якщо контрагент не виконує своїх зобов’язань? Коли варто направляти претензію, що можна стягнути, крім основного боргу, та як домогтися фактичного виконання рішення суду? Розберемо послідовний алгоритм дій, який допоможе захистити інтереси кредитора та підвищити шанси на повернення коштів.

Коли починати діяти: як визначити момент прострочення?

Перш ніж вимагати повернення боргу, потрібно з’ясувати головне: коли саме контрагент мав здійснити оплату. Від цього залежить, чи виникло прострочення, з якого моменту можна нараховувати додаткові платежі та коли варто звертатися до суду.

За статтею 530 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), якщо договором встановлено строк оплати, зобов’язання має бути виконане саме в цей строк.

Наприклад, якщо покупець повинен розрахуватися протягом п’яти банківських днів після поставки товару, необхідно встановити дату поставки та правильно обчислити кінцевий строк платежу. Якщо оплата залежить від виставлення рахунку, підписання акта чи передання документів, перевірте, чи настали передбачені договором умови та чи виконали ви власні зобов’язання. При цьому посилання боржника на відсутність рахунку або акта не завжди звільняє його від обов’язку платити. Усе залежить від умов договору та конкретних обставин справи.

Відповідно до статей 610 і 612 ЦК України, порушення встановленого строку виконання зобов’язання є підставою вважати боржника таким, що прострочив виконання. Це дає можливість вимагати сплати боргу та застосовувати передбачені законом або договором заходи відповідальності.

Окрему увагу варто приділити позовній давності.

Позовна давність — це строк, протягом якого особа може звернутися до суду для захисту свого порушеного права. Загальна позовна давність за статтею 257 ЦК України становить три роки. Водночас початок її перебігу та особливості обчислення залежать від обставин справи й чинного законодавства. Якщо строк позовної давності сплив, а відповідач заявив про її застосування, суд за наявності передбачених законом підстав може відмовити в позові.

Тому не відкладайте питання заборгованості на потім. Перевірте умови договору, встановіть дату прострочення та збережіть докази виконання власних зобов’язань. Чим раніше ви визначите свою правову позицію, тим більше можливостей матимете для ефективного стягнення боргу.

Які документи необхідні
для стягнення боргу?

У суді недостатньо просто заявити, що контрагент не заплатив. Потрібно довести, що заборгованість існує, її розмір обґрунтований, а строк оплати вже настав.

Основу доказової бази становлять договір, додатки, специфікації та додаткові угоди. Підтвердити виконання зобов’язань можуть видаткові накладні, акти виконаних робіт, документи про надання послуг, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи. Також необхідно зібрати банківські виписки й платіжні документи. Це дозволить врахувати часткові оплати та правильно визначити залишок боргу. Якщо ви плануєте стягувати пеню, інфляційні втрати або проценти річних, кожну суму потрібно підтвердити окремим розрахунком. Не ігноруйте й листування з контрагентом. Прохання відстрочити платіж, визнання заборгованості чи пропозиція графіка погашення можуть мати доказове значення.

А якщо контрагент відмовляється підписувати акт?

Зберігайте докази направлення документів, їх отримання, листування та фактичного виконання договору. Відсутність підпису не завжди унеможливлює стягнення, адже значення мають умови договору та сукупність доказів.

Перед зверненням до суду переконайтеся, що можете чітко відповісти на чотири запитання:

—  Звідки виникла заборгованість?
—  Яка її сума?
—  Коли настав строк оплати?
—  Якими документами підтверджується невиконане грошове зобов’язання?

Саме ці відомості стануть основою для обґрунтування ваших вимог.

Претензія: чи варто давати боржнику останній шанс?

Письмова претензія — це офіційна вимога погасити заборгованість у визначений строк.

У більшості звичайних договірних спорів її направлення не є обов’язковою умовою звернення до суду. Проте варто перевірити договір і спеціальні норми законодавства, адже в окремих випадках порядок досудового врегулювання може мати юридичне значення.

У претензії потрібно зазначити підставу виникнення боргу, його суму, строк оплати, реквізити для перерахування коштів і строк добровільного виконання вимоги.

Якщо ви додатково вимагаєте пеню чи інші нарахування, необхідно вказати їхні правові підстави та надати відповідні розрахунки. Претензія може спонукати боржника до оплати, допомогти з’ясувати причину несплати або стати початком переговорів про реструктуризацію заборгованості. Важливо направити її способом, який дозволяє підтвердити зміст документа та факт його доставлення. Але якщо контрагент ігнорує вимогу або порушує погоджений графік платежів, не варто нескінченно продовжувати переговори.

Претензія має допомогти повернути гроші, а не стати черговою причиною відкладати судовий розгляд. При цьому важливо не втрачати контроль над строками позовної давності.

Що можна стягнути,
крім основного боргу?

Кредитор може вимагати не лише повернення несплаченої суми, а й додаткові платежі, якщо для цього є передбачені законом або договором підстави.

Основний борг. Наприклад, якщо товар поставлено на 200 000 грн, а покупець сплатив лише 50 000 грн, залишок заборгованості становить 150 000 грн. Для його стягнення необхідно довести виконання власних зобов’язань і врахувати всі здійснені платежі. Правовою основою є, зокрема, статті 525, 526 і 629 ЦК України.

Пеня та штраф. За статтею 549 ЦК України пеня зазвичай нараховується за кожен день прострочення, а штраф визначається у встановленому розмірі за порушення зобов’язання. Підстави, порядок нарахування та законодавчі обмеження потрібно перевіряти окремо. У певних випадках суд може зменшити розмір неустойки.

Інфляційні втрати та проценти річних. Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за прострочення грошового зобов’язання. За наявності правових підстав кредитор може вимагати інфляційні втрати та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Для цього потрібно правильно визначити період прострочення та здійснити розрахунок.

Судові витрати. За результатами розгляду справи суд може покласти на боржника судовий збір та підтверджені витрати на правничу допомогу повністю або частково відповідно до процесуального законодавства.

Отже, сума, яку кредитор має право вимагати, може бути більшою за основний борг. Але кожне додаткове нарахування повинно мати правову підставу та належне обґрунтування.

Коли звертатися
до суду та як обрати
спосіб стягнення?

Якщо переговори не дали результату, наступний крок — звернення до суду.

Насамперед потрібно визначити, який суд має розглядати справу та який спосіб стягнення буде найефективнішим.

Господарські спори між суб’єктами господарювання зазвичай розглядають господарські суди. Однак належну юрисдикцію визначають з урахуванням складу сторін і характеру правовідносин. У деяких випадках можна скористатися наказним провадженням — спрощеною процедурою стягнення заборгованості за вимогами, передбаченими законом. Умови її застосування визначені статтями 147–148 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо вимога не відповідає встановленим критеріям або необхідно досліджувати докази й вирішувати спір між сторонами, слід подавати позовну заяву. У позові важливо окремо зазначити основний борг, штрафні санкції та інші додаткові нарахування, підтвердивши кожну вимогу належними доказами.

Помилки в розрахунках, неправильне визначення періоду нарахування або відсутність документального обґрунтування можуть призвести до відмови у стягненні частини заявленої суми.

Ще до звернення до суду варто передбачити можливі заперечення боржника. Наприклад, щодо якості товару, обсягу робіт, строків поставки або належного виконання договору. Якщо існує ризик відчуження майна чи ускладнення виконання майбутнього рішення, доцільно оцінити можливість забезпечення позову. Водночас такі заходи повинні бути обґрунтованими та співмірними із заявленими вимогами.

Важливий момент: перспективи стягнення потрібно оцінювати ще до подання позову. З’ясуйте, чи має боржник активи, наскільки він платоспроможний та які перешкоди можуть виникнути під час виконання судового рішення. Адже навіть юридично обґрунтований позов не гарантує фактичного повернення коштів, якщо у боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення.

Як отримати гроші після рішення суду?

Навіть якщо суд повністю задовольнив позов, це не означає, що наступного дня гроші надійдуть на ваш рахунок. Судове рішення підтверджує право на стягнення, але для фактичного повернення коштів може знадобитися процедура примусового виконання.

Для цього необхідно отримати виконавчий документ і пред’явити його до виконання державному або приватному виконавцю з урахуванням установлених законом повноважень. Після відкриття виконавчого провадження виконавець може перевіряти рахунки боржника, встановлювати належне йому майно, накладати арешт на активи та вживати інших передбачених законом заходів для погашення заборгованості.

А якщо на рахунках боржника немає коштів?

Це ще не означає, що можливості для стягнення вичерпані. Варто з’ясувати, чи має боржник нерухомість, транспортні засоби, обладнання або інші активи, на які відповідно до закону можна звернути стягнення.

Кредитору важливо не залишатися осторонь виконавчого провадження: передавати виконавцю відому інформацію про майно боржника, стежити за перебігом справи та контролювати вжиття необхідних заходів.

Якщо виконавець безпідставно не вчиняє необхідних дій або порушує вимоги закону, його рішення, дії чи бездіяльність можна оскаржити в установленому порядку.

Тому робота зі стягнення заборгованості не завершується отриманням позитивного рішення суду. Контроль за його виконанням — не менш важливий етап повернення коштів.

Типові помилки кредитора: що може ускладнити повернення боргу?

Навіть за наявності договору та очевидної заборгованості кредитор може зіткнутися з труднощами через власні помилки.

Найпоширеніша — надто довго покладатися на обіцянки контрагента й відкладати юридичні дії. Але є й інші обставини, які можуть суттєво ускладнити стягнення:

—  Недостатність доказів. Відсутність накладних, актів, платіжних документів або ділового листування ускладнює підтвердження факту виконання договору та наявності боргу.
—  Помилки в розрахунках і строках. Неправильно визначена дата прострочення, період нарахування пені чи процентів можуть призвести до часткової відмови в позові. Так само небезпечно ігнорувати позовну давність.
—  Неврахування умов договору та заперечень боржника. Потрібно перевірити порядок приймання товару чи робіт, строки оплати, договірні процедури та можливі претензії щодо якості або обсягу виконання.
—  Неправильна стратегія стягнення. Помилка у визначенні належного відповідача, суду або способу захисту може затягнути процес. Тому важливо заздалегідь оцінити обставини спору та платоспроможність боржника.
—  Відсутність контролю після суду. Отримання рішення не гарантує повернення грошей. Потрібно контролювати виконавче провадження та за можливості надавати виконавцю інформацію про активи боржника.

Уникнути цих помилок допомагає своєчасна підготовка: належне документування зобов’язань, перевірка розрахунків, контроль строків та продумана стратегія стягнення ще до звернення до суду.

Висновок

Якщо контрагент не платить за договором, важливо не втрачати час на нескінченні обіцянки та переговори без результату.

Почніть із перевірки умов договору, визначте дату прострочення, зберіть докази та розрахуйте суму заборгованості. За потреби направте претензію, а якщо домовитися не вдається — використовуйте судові механізми захисту. При цьому варто оцінювати не лише перспективи виграти справу, а й можливість фактично отримати присуджені кошти. Саме від цього залежить ефективність обраної стратегії.

АО «Саламаха та партнери» супроводжує стягнення заборгованості на всіх етапах: від аналізу договору й підготовки правової позиції до представництва в суді та контролю за виконанням рішення.

Якщо контрагент порушує строки оплати, зверніться по юридичну допомогу, щоб своєчасно захистити інтереси бізнесу та обрати ефективний шлях повернення коштів.

Автор статті

Анастасія Шишенко

Помічниця адвоката Salamakha & Partners

Поділитись статтею