Криптовалюта та кримінальні провадження: незвичні кейси судової практики
.avif)
Загальна інформація
Криптовалюта давно перестала бути для українських правоохоронців і судів чимось екзотичним. Вона фігурує у справах про шахрайство та відмивання коштів, стає предметом арешту, використовується для розрахунків і може опинитися в центрі кримінального провадження навіть тоді, коли її власник не мав жодного стосунку до злочину.
Особливо показовими є реальні судові справи. Наприклад, продавець USDT отримує на банківську картку оплату за криптовалюту, не знаючи про злочинне походження коштів, а згодом стикається з обшуком та арештом рахунку. Або суд накладає арешт безпосередньо на віртуальні активи та зобов’язує компанію Tether забезпечити їх повернення потерпілій.
Як українські суди працюють із такими ситуаціями та яку роль криптовалюта вже відіграє у кримінальних провадженнях? Розглянемо у цій статті кілька показових кейсів із судової практики.
Стратегія кібербезпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 серпня 2021 року, визначає законодавче врегулювання правового статусу криптовалют одним зі стратегічних завдань. І не дарма: за даними дослідження CoinGecko, Україна входить до топ-10 країн Європи за рівнем зацікавленості у криптовалютах. А результати дослідження Chainalysis свідчать, що за рівнем криптопрогресу Україна випереджає Велику Британію та Японію.
До слова, компанія Chainalysis регулярно публікує детальні звіти «Crypto Crime Report», на які також варто звернути увагу.
Втім, прийнятий ще у лютому 2022 року Закон України «Про віртуальні активи» досі не набрав чинності. Закон України «Про запобігання корупції» відносить криптовалюту до переліку нематеріальних активів, які підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами декларування разом із правами на торговельні марки та авторськими правами.
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» використовує ширше поняття — «віртуальні активи».
Попри суперечності у національному законодавстві та недостатній рівень нормативного врегулювання відносин, пов’язаних із володінням криптовалютою, її купівлею-продажем або обміном на товари чи послуги, криптовалюта нерідко стає об’єктом злочинного посягання чи знаряддям вчинення злочину.
У судовій практиці трапляються випадки засудження осіб, які використовували криптовалюту для придбання наркотичних речовин, фінансування терористичних організацій чи оплати підроблених довідок про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії. Криптовалюту також використовують для анонімізації операцій із перерахування коштів, отриманих унаслідок шахрайських дій.
Купівля-продаж криптовалюти як спосіб відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом
Неповнолітній обвинувачений викрав мобільний телефон потерпілої, подолав систему логічного захисту пристрою та несанкціоновано втрутився в роботу мобільного застосунку одного з українських банків, встановленого на смартфоні.
Щоб отримати можливість розпоряджатися коштами потерпілої на її банківському рахунку, обвинувачений здійснив переказ на картку третьої особи. Вона не була його спільником, однак продавала USDT на p2p-платформі найпопулярнішої в Україні криптобіржі.
Отримувач коштів надав обвинуваченому реквізити свого карткового рахунку для оплати в обмін на USDT, які після цього були перераховані на користь обвинуваченого.
Оскільки через свій вік обвинувачений не міг пройти верифікацію на криптобіржі, він заздалегідь домовився з товаришем про доступ до його акаунту на криптобіржі Binance. Саме туди після виконання ордера на купівлю було зараховано USDT.
Надалі, з метою маскування слідів вчиненого злочину, обвинувачений створив ордер на продаж USDT та вказав покупцеві, що кошти необхідно зарахувати на картку третьої особи.
Гроші були перераховані трьома платежами на різні банківські картки та успішно обготівковані. Отже, неповнолітній обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України — легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Суд затвердив угоду про визнання винуватості. Обвинуваченого було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України.
Посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118438441
Відомі й випадки, коли суд накладав арешт на банківські рахунки осіб, які потрапили у схему так званого «p2p-трикутника».
В одному з таких випадків зловмисники заволоділи коштами потерпілої (продавця товару на маркетплейсі) за допомогою фішингового повідомлення. Після цього вони вирішили «відбілити» викрадені кошти через купівлю USDT на p2p-платформі Binance.
У результаті продавець USDT, який не знав про походження коштів, отримав на свою картку ПриватБанку переказ від шахраїв, а разом із ним — обшук у помешканні та арешт карткового рахунку.
Посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115427588
Цей кейс добре демонструє ризик, із яким потенційно може зіткнутися будь-який користувач криптобіржі, що купує або продає криптовалюту через p2p. Отримані ним кошти або криптовалюта можуть виявитися частиною ланцюжка легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, або походити від шахрайських дій.
Тому під час купівлі чи продажу криптовалюти через p2p-сервіси варто дотримуватися правил безпечної торгівлі, розміщених на біржі.
Арешт криптовалюти на підставі ухвали слідчого судді
Непоодинокими є випадки, коли слідчий суддя за клопотанням прокурора накладає арешт на «активи, які знаходяться на електронних гаманцях», забороняючи розпоряджатися сумою USDT на криптогаманці.
В одному з випадків прокурор направив до Департаменту кіберполіції Національної поліції України доручення на проведення розвідувально-аналітичного дослідження гаманця невстановленої особи. Цей гаманець був використаний для отримання віртуальних активів, раніше викрадених із гаманця потерпілої.
Щоб не допустити виведення активів, власницею яких була потерпіла, працівники кіберполіції підготували та направили запит до компанії Tether. Крім того, було встановлено кінцевий гаманець, який використовувався для зберігання викрадених активів у сумі 100 700 USDT.
Постановою слідчого цифрові активи на електронних гаманцях було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Після цього прокурор звернувся з клопотанням про їх арешт.
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва своєю ухвалою наклав арешт на активи, що знаходяться на електронних гаманцях, та зобов’язав компанію Tether забезпечити повернення або перевипущення віртуальних активів потерпілій.
Посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107216946
Tether International Limited проводить політику співпраці з правоохоронними органами, може заморожувати Tether-адреси та розкривати інформацію, якщо запит правоохоронних органів супроводжується відповідним судовим процесом. Водночас слідча суддя постановила ухвалу, якою зобов’язала компанію Tether вчинити дії для повернення потерпілій належного їй віртуального активу.
Як саме слідчий має забезпечити виконання такої ухвали слідчого судді — невідомо. Арешт було накладено з посиланням на ч. 1 ст. 98 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Такий підхід органу досудового розслідування та слідчих суддів вважаємо хибним, адже віртуальний актив — у тому значенні, яке застосовує національне законодавство України щодо криптовалюти, — не відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Віртуальні активи, які зберігаються на криптогаманцях, не є матеріальними об’єктами, здатними зберігати на собі сліди злочину. Відсутність індивідуалізації цифрових активів, які зберігаються на електронному гаманці, унеможливлює їх віднесення до речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.
Тому накладення арешту на цифрові активи, що обліковуються на електронних рахунках, з огляду на їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з такою заявленою метою арешту, як збереження речових доказів.
Водночас вважаємо допустимим накладення арешту на віртуальні активи, коли його метою є забезпечення конфіскації майна як виду покарання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Цікавими у цьому контексті є висновки Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні та накладено арешт на віртуальні активи, що належать підозрюваному. Йдеться про заборону відчуження та розпорядження криптовалютою Tether (USDT), Tron (TRX), Ethereum (ETH), розміщеною на електронному мультивалютному криптогаманці.
Кримінальне провадження здійснюється за ч. 4 ст. 368 КК України — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає обов’язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Згідно із судовим рішенням, у матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що віртуальні активи насправді належать підозрюваному, а тому можуть бути предметом конфіскації майна як виду покарання.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначених віртуальних активів, відповідає принципу розумності та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб. Такий ступінь втручання у права підозрюваного є співмірним із завданнями кримінального провадження та виправдовує потреби досудового розслідування.
Суд вказав, що хоча станом на день розгляду клопотання Закон України «Про віртуальні активи» не набрав чинності, законодавство України орієнтоване на ототожнення володільця ключа віртуального активу та власника такого віртуального активу (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про віртуальні активи»). На цей час, відповідно до положень ЦК України, право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, а володілець ключа віртуального активу є власником такого віртуального активу.
Посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111590400
Встигнути за 60 секунд
Група молодиків виявила можливість заволодіти коштами одного з українських банків через здійснення підроблених refund-транзакцій на свої карткові рахунки від однієї з компаній, зареєстрованих на території США.
Унаслідок фіктивних транзакцій на низку банківських рахунків були здійснені зарахування — повернення коштів у доларах США, які автоматично конвертувалися у гривню.
За розробленим планом зловмисники мали встигнути купити USDT на p2p-платформі криптобіржі Binance за рахунок коштів, зарахованих на карткові рахунки в банку. На це було лише кілька хвилин — до моменту, коли платіжна система MasterCard надасть банку необхідне підтвердження.
Банк усунув вразливість того ж дня, коли шахраї реалізували свій план. Однак значна сума коштів уже була виведена на картки продавців USDT, які не знали про злочинний намір обвинувачених.
Надалі придбаний стейблкоїн було перераховано на кастодіальні криптовалютні гаманці в мережі TRX.
Суд затвердив угоду про визнання винуватості. Обвинувачених було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України — шахрайства, вчиненого у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112481101
Що показує судова практика?
Криптовалюта вже давно не є для правоохоронних органів «сліпою зоною». Її рух може досліджуватися в межах кримінального провадження, віртуальні активи стають предметом судових рішень, а криптовалютні операції — частиною доказової картини у кримінальних справах.
Судова практика водночас показує й іншу сторону: у кримінальному провадженні може опинитися не лише людина, яка свідомо використовує криптовалюту для вчинення злочину. Ризики можуть виникнути і для добросовісного користувача p2p-сервісу, якщо його рахунок або криптогаманець випадково потрапив у ланцюжок руху коштів злочинного походження.
Тому сама по собі криптовалюта вже не гарантує анонімності, а її використання не робить фінансові операції невидимими для слідства. Практика показує, що разом із розвитком крипторинку розвиваються й способи, якими правоохоронні органи досліджують рух віртуальних активів у межах кримінальних проваджень.
Викликають на допит: що потрібно знати, якщо ви свідок або керівник компанії
Отримання повістки на допит для підприємця, директора компанії чи звичайного працівника часто стає неприємною несподіванкою. Саме слово «допит» у багатьох одразу викликає страх і думку....
.avif)
.avif)
